Електронна медична картка може містити інформацію, яку людина не готова розкривати навіть найближчому оточенню. Результати обстежень, встановлені діагнози, призначене лікування, відомості про психічне здоров’я або ВІЛ-статус — усе це стосується приватного життя пацієнта. І хоча лікарям потрібна медична інформація для якісного надання допомоги, право на її перегляд не може бути необмеженим.
В Україні доступ до медичних відомостей в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) регулюється спеціальними правилами. Система враховує професійні повноваження медичного працівника, його зв’язок із пацієнтом та наявність необхідних дозволів. Для окремих категорій записів передбачено посилений захист.
Саме тому наявність декларації із сімейним лікарем або факт лікування в певному закладі ще не означає, що всі медичні працівники можуть безперешкодно переглядати будь-які відомості про пацієнта.
Які медичні дані в ЕСОЗ вважаються чутливими
Медична інформація належить до персональних даних, що потребують особливого захисту. Це випливає, зокрема, із Закону України «Про захист персональних даних», який встановлює спеціальні вимоги до обробки відомостей про здоров’я людини.
Водночас у контексті розмежування доступу в ЕСОЗ поняття чутливих медичних даних має конкретне практичне значення. До відповідних груп належать медичні записи, пов’язані з ВІЛ, а також записи щодо психіатричних станів і діагнозів пацієнта.
Наприклад, до чутливої групи ВІЛ належить не лише інформація про встановлений діагноз, а й електронні направлення на дослідження ВІЛ-статусу. Отже, додаткові обмеження поширюються не тільки на підтверджене захворювання, а й на певні відомості, пов’язані з його діагностикою.
Окремий захист передбачено для записів психіатричного профілю. Це принципово, адже інформація про психічне здоров’я може бути особливо вразливою до неправомірного розголошення, дискримінації або використання поза межами медичної допомоги.
При цьому інші медичні відомості не стають загальнодоступними. Різниця полягає в тому, що для визначених чутливих груп ЕСОЗ застосовує додатковий механізм обмеження доступу.
Хто може бачити чутливі медичні записи пацієнта
За загальним правилом чутливий медичний запис доступний працівнику, який його створив. Інший фахівець не отримує автоматичного права на перегляд такого запису лише тому, що працює в тому самому медичному закладі або бере участь у лікуванні пацієнта.
Це стосується і сімейного лікаря. Навіть чинна декларація з пацієнтом сама собою не відкриває доступ до захищених записів про ВІЛ або психіатричні діагнози.
Уявімо ситуацію: людина проходила психіатричне обстеження в спеціалізованому закладі, а згодом звернулася до сімейного лікаря через інше захворювання. Лікар може мати доступ до медичної інформації в межах своїх повноважень, проте чутливі психіатричні записи не стають доступними автоматично.
Якщо ці відомості справді потрібні для діагностики, вибору лікування або оцінювання можливих ризиків, медичний працівник має отримати окремий дозвіл пацієнта на відповідну чутливу групу даних.
Такий підхід дозволяє поєднати дві вимоги: забезпечити лікаря необхідною інформацією та не допустити необґрунтованого втручання у приватне життя людини.
Як медичний працівник отримує дозвіл на доступ до даних в ЕСОЗ
Доступ до електронних медичних записів не визначається виключно бажанням лікаря відкрити картку пацієнта. ЕСОЗ перевіряє права користувача та встановлені для нього обмеження.
Якщо фахівцю необхідно переглянути інформацію, до якої він не має доступу, він може сформувати відповідний запит через медичну інформаційну систему, з якою працює заклад.
Пацієнт має підтвердити надання дозволу. Зазвичай для цього використовується код підтвердження, що надходить на номер телефону, зазначений в ЕСОЗ для автентифікації. У передбачених процедурами випадках підтвердження може оформлюватися письмово.
Фактично пацієнт самостійно вирішує, чи дозволяти конкретному медичному працівнику переглядати інформацію, доступ до якої потребує окремого підтвердження.
Якщо людина не підтверджує запит, відповідний доступ не надається. При цьому дозвіл на перегляд звичайних медичних даних не слід ототожнювати з дозволом на доступ до чутливих груп ВІЛ або психіатрії.
Для останніх передбачено окреме погодження. Тобто медичний працівник не повинен отримувати доступ до всієї захищеної інформації лише на підставі дозволу на перегляд інших записів.
Чи має сімейний лікар доступ до всієї медичної історії пацієнта
Сімейний лікар, з яким пацієнт уклав декларацію, має ширші можливості перегляду медичної інформації в ЕСОЗ, ніж сторонній медичний працівник.
Це необхідно для безперервності медичної допомоги. Лікар первинної ланки повинен враховувати попередні звернення, результати досліджень, встановлені діагнози та інші відомості, які впливають на стан здоров’я пацієнта.
Проте такий доступ має винятки. Чутливі записи про ВІЛ та психіатричні стани залишаються захищеними окремими правилами.
Наприклад, якщо пацієнт проходив обстеження на ВІЛ в іншому медичному закладі, сімейний лікар не отримує автоматичного доступу до відповідного чутливого запису лише через наявність декларації.
Якщо інформація потрібна для подальшого лікування, необхідно скористатися передбаченою ЕСОЗ процедурою отримання дозволу.
Чи можуть працівники одного медичного закладу переглядати записи колег
У межах одного закладу охорони здоров’я медичні працівники можуть мати доступ до записів, створених іншими працівниками цього закладу. Однак це не означає, що будь-який співробітник автоматично бачить усю інформацію про всіх пацієнтів.
Доступ залежить від ролі користувача в системі, його професійних повноважень та встановлених правил.
Для чутливих медичних даних діють додаткові обмеження. Сам факт роботи в одному закладі не надає права переглядати записи про ВІЛ або психіатричні діагнози, створені іншим медичним працівником.
Якщо пацієнт лікується в кількох закладах, фахівцям іншого закладу також може знадобитися окремий дозвіл на перегляд необхідних відомостей.
При цьому запит може стосуватися різного обсягу інформації: окремих медичних записів, ширшої сукупності медичних даних або персональних даних пацієнта. Конкретний обсяг визначається потребою в інформації та доступними механізмами ЕСОЗ.
Чи можуть медичні сестри та фахівці з реабілітації отримувати доступ до чутливих даних
Право працювати з електронною медичною інформацією не обмежується виключно лікарями.
Медичні сестри, медичні брати та фахівці з реабілітації також можуть отримувати доступ до даних пацієнта, якщо це необхідно для виконання їхніх професійних обов’язків і відповідає визначеним у системі правам.
Наприклад, під час реабілітації фахівцю може знадобитися інформація про попередні захворювання, функціональні обмеження або особливості стану пацієнта, які впливають на програму відновлення.
Якщо необхідні відомості належать до чутливої групи, застосовується окрема процедура отримання дозволу. Медичний працівник повинен пояснити пацієнту, для чого потрібна відповідна інформація, та сформувати запит на доступ.
Наявність професійної потреби сама по собі не скасовує встановлених обмежень. Так само згода пацієнта не розширює посадових повноважень працівника понад ті, які передбачені для його ролі в ЕСОЗ.
Чи може пацієнт відкликати дозвіл на перегляд медичних даних
Пацієнт не лише надає дозвіл на доступ до захищених відомостей, а й може впливати на тривалість такого доступу в межах передбачених процедур.
Дозволи в ЕСОЗ не є безстроковими. Період їхньої дії залежить від категорії даних та встановлених системою правил. Після завершення відповідного строку доступ, наданий за таким дозволом, припиняється автоматично.
Але чекати закінчення строку необов’язково.
Якщо пацієнт вирішив достроково відкликати дозвіл, він може звернутися до медичного працівника, якому цей доступ було надано, або до лікаря первинної медичної допомоги.
Наприклад, людина погодилася надати спеціалісту доступ до певної групи чутливих записів для проведення консультації. Після завершення необхідного етапу медичної допомоги пацієнт може ініціювати відкликання раніше наданого дозволу.
Водночас відкликання доступу не означає автоматичного видалення медичних записів з ЕСОЗ. Це різні процедури: обмеження можливості перегляду інформації та зберігання медичної документації відповідно до встановлених вимог.
Як ЕСОЗ захищає конфіденційність медичної інформації
Захист персональних даних у медичній сфері ґрунтується не лише на отриманні згоди пацієнта. Він охоплює також розмежування прав доступу, автентифікацію користувачів, технічні засоби захисту інформації та правові обов’язки осіб, які працюють із медичною документацією.
У системі застосовується рольова модель доступу. Це означає, що можливість виконувати певні дії залежить від ролі медичного працівника та наданих йому повноважень.
Наприклад, лікар, медична сестра та фахівець з реабілітації можуть мати різні функціональні можливості під час роботи з електронними медичними записами.
Додатковим елементом захисту є перевірка дозволів на перегляд інформації. Якщо користувач не має необхідних прав, система повинна обмежити доступ до відповідних даних.
Законодавчі гарантії конфіденційності також передбачені статтею 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка регулює питання лікарської таємниці, а також статтею 286 Цивільного кодексу України щодо права фізичної особи на таємницю про стан здоров’я.
Окремі гарантії встановлені законодавством про захист населення від інфекційних хвороб та про психіатричну допомогу.
Порушення конфіденційності медичної інформації може мати правові наслідки залежно від характеру порушення, обставин розголошення та заподіяної шкоди.
Що робити пацієнту, якщо виникли сумніви щодо доступу до його медичних записів
Якщо медичний працівник просить надати доступ до чутливої інформації, пацієнт має право з’ясувати, які саме відомості необхідні, з якою метою вони використовуватимуться та кому буде надано дозвіл.
Особливої уваги потребують запити на перегляд даних про ВІЛ-статус або психіатричні діагнози. Пацієнт повинен розуміти, що підтвердження такого запиту є окремою дією, а не обов’язковим наслідком звернення до лікаря.
Якщо виникла підозра щодо неправомірного використання персональних даних, людина може звернутися до адміністрації медичного закладу з вимогою з’ясувати обставини доступу. За наявності підстав можливе також звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних.
Саме усвідомлений контроль за тим, хто, навіщо і на який строк отримує доступ до медичної інформації, дозволяє пацієнту користуватися перевагами електронної медицини, не відмовляючись від свого права на приватність.
